Форум России обо всем!

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Форум России обо всем! » Украина - История и Аналитика » Психоанализ Мальвы.


Психоанализ Мальвы.

Сообщений 1 страница 30 из 1000

1

Ну чё, приступим?

0

2

Алексан написал(а):

Ну чё, приступим?

Ого! Как неожиданно!

0

3

Мужа зови сюда! С тобой разбираться почти бесполезно. Я ему мозги промою насчёт тебя! Ты представляешь собой только генетическую ценность, политической никакой, поэтому я тебя у него забираю!!!

0

4

Алексан написал(а):

Мужа зови сюда! С тобой разбираться почти бесполезно. Я ему мозги промою насчёт тебя! Ты представляешь собой только генетическую ценность, политической никакой, поэтому я тебя у него забираю!!!

Тебе шо Украина поставщик генофонда? Иди гуляй лесом или тайгой, шо там у вас есть на азиатской равнине))

0

5

Алексан написал(а):

Мужа зови сюда! С тобой разбираться почти бесполезно. Я ему мозги промою насчёт тебя! Ты представляешь собой только генетическую ценность, политической никакой, поэтому я тебя у него забираю!!!

А вот Клятый Москаль, думаю, другого мнения, так как с интересом читает мое ПСС))

Отредактировано мальва (2017-07-22 19:22:28)

+1

6

Сегодня день памяти нашего Олександра Олеся! После октябрьского переворота поэт оказался за границей в изгнании. Жил в Будапеште, Вене, Берлине, Праге. Его потрясли ужасающие новости про Голодомор в Украине в 1933 году и новости про расправы и расстрелы Украинской интеллигенции!

0

7

После этого вышла книга Земля обетованная про советский тоталитарный режим.
О.Олесь один из самых любимых поэтов ещё со школьной литературы. Вечная память герою!

0

8

Этот шо ли?

Олександр Олесь — Вікіпедія
uk.wikipedia.org›Олександр Олесь
Олекса́ндр Іва́нович Канди́ба (23 листопада (5 грудня) 1878, Білопілля, Харківська губернія (нині — Сумська область) — 22 липня 1944, Прага...
— український письменник, поет, драматург, представник символізму. Свої твори публікував під псевдонімом Олександр Олесь. Батько поета та політичного діяча Олега Ольжича.

Не вижу пока ничего героического.

0

9

Алексан написал(а):

Этот шо ли?

Не вижу пока ничего героического.

Он, патриотом был.

0

10

Життєпис[ред. • ред. код]
Олександр Олесь (справжнє прізвище — Кандиба) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля Харківської губернії. Батько поета займався риботоргівлею, помер, коли Олександру було 11 років.

Існує припущення, що його родовід сягає корсунського полковника, а згодом — ніжинського полкового обозного Федора Кандиби. Олександр Оглоблин вважав, що родина цілком імовірно належала до шляхетського роду Кандиб:

« «Модзалевський у Родословнику подає кількох Кандибів з Харківщини: нащадки Трохима Кандиби, які були вписані до Родословної книги Харківської губернії, зокрема Іван Лукиліянович Кандиба (стор. 276) і Григорій Андрійович Кандиба, род. 1803 р., з дворян Сумського повіту (стор. 277). Зв’язок цих Кандибів з конотопськими Кандибами, які походять від Федора Кандиби, залишився Модзалевському невідомий.
Але він цілком імовірний. Річ у тому, що Іван Андрійович Кандиба (No. 13 головної лінії Кандибів у Модзалевського), титулярний совітник і конотопський діяч, праправнук Корсунського полковника, був одружений з Олімпіадою Петрівною NN (прізвища її Модзалевський не подає), що народилася коло 1786 р. і в 1822 році володіла маєтком у с. Верхосулці Лебединського повіту (52 душі), який потім дістався її дітям Кандибам, можливо, Григорію Івановичу Кандибі, народженому 1806 року, нащадків якого в Модзалевського немає і в якого міг бути син Іван, батько Олександра Івановича Кандиби-Олеся.»[1]
  »

Мати, дві сестри, дід, який жив у селі і до якого щороку їздив хлопець, були його найближчою родиною.[2]У 4 роки Сашко навчився читати. А дядько Василь, з яким жили в одній хаті, прилучив до творів Т. Шевченка, П. Куліша та М. Вовчка.

Початкову освіту здобув у сільській школі. У віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у містечку Деркачі неподалік Харкова. Там Олександр брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з'являються його перші вірші.

Став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, незабаром через матеріальні нестатки Олесь змушений був залишити його. Працював у маєтку промисловця практикантом.[2]

1903 Олесь склав іспит із латині і вступив до Харківського ветеринарного інституту. Під час навчання в університеті водночас заробляв на прожиття статистиком у земстві.[2]

1907 року одружився з Вірою Свадковською, яка народила йому сина Олега Ольжича.

З жовтня 1909 працював ветеринарним лікарем у Києві, водночас з 1911 співпрацював у редакції «Літературно-наукового вістника» та у видавництві «Лан». 1919 виїхав до Будапешта як аташе з питань культури посольства Української Народної Республіки в Угорщині.

З 1920 проживав у Відні, де очолював Союз українських журналістів та редагував журнал «На переломі». З 1924 жив у Празі (Чехословаччина). Листування Олеся з Олегом Ольжичем демонструє справді теплі й ніжні родинні стосунки, батьківську турботу про освіту, захоплення та професійні інтереси сина.

Тяжкими були останні роки Олександра Олеся. Гітлер розчленовує Чехословаччину, яка прихистила поета. Угорські фашисти в крові затопили проголошену державність Карпатської України. У вересні 1939 р. спалахнула Друга світова війна. Поета не покидають тривожні думи про сина Олега — активного учасника руху Опору. Восени 1941 р. юнак побував у Києві, мріючи про відновлення української державності. Та боротьба була нерівною: нацисти схопили Олега Ольжича і в червні 1944 р. закатували в концтаборі Заксенгаузен. Так передчасно обірвалося життя відомого вченого-археолога і талановитого поета.

22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина Олега Ольжича. Похований на Ольшанському кладовищі в Празі.[3][4]

Скульпторка Ніна Левитська, яка разом з чоловіком композитором Борисом Левитським підтримувала в Празі приятельські стосунки з поетом, з руки та обличчя Олександра Олеся зняла посмертні відбитки, які зберігаються в Музеї української культури у словацькому місті Свидник. Після війни передсмертні листи Олександра Олеся Ніна передала на зберігання професору Миколі Мушинці.

У Вікіджерелах є оригінали текстів на тему:
Розпорядження КМУ від 2017.01.18 №33-р «Про перепоховання в Україні останків видатного українського письменника Олександра Олеся»

3 січня 2017 року останки письменника та його дружини були ексгумовані. За чеськими законами, після поховання родичі або друзі померлих повинні платити ренту за місце на кладовищі. До недавнього часу ренту (20 тисяч чеських крон на 10 років) за могилу Олеся платив виходець з України Володимир Михайлишин, що був громадянином Чехії. Після його смерті син вирішив поховати батька у могилі Олеся.[5][6]

Було запропоновано перепоховати Олеся в Україні на алеї почесних поховань на Лук'янівському кладовищі[7] або на його батьківщині — у Білопіллі на Сумщині.[8] 13 січня 2017 року влада Чехії дозволила передачу Україні ексгумованих останків українського письменника Олександра Олеся.[9]

29 січня 2017 року прах Олеся і його дружини Віри було перепоховано на Лук'янівському кладовищі у Києві після панахиди у Володимирському соборі.[10][11][12]

Мальва, ихдэ хероизм?

0

11

Мальва : Он патриотом был.

Поэтому и слинял с нэньки навсегда?

0

12

Поэт в изгнании, любил Украину до самой смерти. Посвятил ей своё творчество. Воспитал достойного сына. Помню в школе, меня просили учителя почитать его стихи перед другими классами. Они говорили, что у меня неплохо это получалось.

0

13

Алексан написал(а):

Поэтому и слинял с нэньки навсегда?

Все нормальные тогда слиняли, было для две школы украинских литераторов - пражская и нью-йоркская. В Украине писать было невозможно. Советская украинская литература в основном отстойная

0

14

Творчість[ред. • ред. код]
Визначальним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам'ятника Котляревському в Полтаві. В цей час він познайомився з Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою.

Творчість Олеся виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907—1918) та в еміграції (1919—1944). Від 1909 року Олесь позначає обкладинки своїх книжок спершу з варіантами (Кн. ІІ, Т. ІІІ), а від «Драматичних етюдів» послідовно використовує позначення «Кн.» плюс римська цифра, яка відповідає порядковому номеру збірки.

1905 р. альманах «Багаття» вперше публікує твори Олександра Олеся.

За 1907—1918 рр. поет створив шість книг: «З журбою радість обнялась» (1907).

Становлення поета припадає на часи революційного піднесення визвольного руху. За сприяння відомої історикині Олександри Єфименко, яка високо оцінила вірші молодого автора, на кошти українського громадського діяча Петра Стебницького у 1907 р. виходить його збірка поезій «З журбою радість обнялась» під псевдонімом Олександр Олесь. Творами талановитого поета-лірика захопилася освічена громадськість, з нетерпінням очікуючи нових видань.

1909 року вийшла друком збірка «Будь мечем моїм!..» (1909, авторська назва була знята цензурою, тому книжка вийшла під заголовком «Поезії. Кн. ІІ»). 1911-го — третя збірка «Книжка третя».

Будинок на вулиці Петропавлівській у Сумах, де періодично (1893–1917) жив ОлесьПодорож Гуцульщиною у 1912 р. збагатила поета незабутніми враженнями. Описуючи храмове свято в с. Криворівня, він із захватом згадує барвистий одяг верховинців, які спускалися з гір у долину. «Неначе квітки, що ростуть на горах, ожили і сходять до Черемошу, щоб напитися студеної води. Зачервоніло незабаром усе біля церкви.., наче розцвів нагло квітник або хто розкидав червоне, як мак, багаття… Я стояв, дивився і не міг надивитися на сей прекрасний народ, що не зазнав панщини, що зберіг вільну душу, мову і старосвітські звичаї, повні краси». Зустріч з Гуцульщиною знайшла втілення у поемі «На зелених горах» (1915): в ній «країна див» асоціюється з вільним духом українського народу. Тоді ж, 1912 року, О. Олесь познайомився та провів кілька днів у Карпатах з І. Франком (який справив на нього «надзвичайно файне враження»), з В. Гнатюком, Кобилянською, Коцюбинським. 1913 р. Олександр Олесь побував в Італії, написав низку віршів («Мов келих срібного вина», «Італійська ніч підкралась», «В долині тихий сон летить»), які збагачують українську мариністичну лірику, тобто пов'язану із зображенням морських пейзажів.

Олександр в ранні рокиПоет радісно зустрів повалення самодержавства. Він, як і всі прогресивні діячі, гостро відчував національне поневолення народу. В «Юнацькі пісні» (1915), присвяченій синові Олегові, що згодом стане відомим поетом під ім'ям Олег Ольжич, Олександр Олесь передбачав крах імперії, адже сини України піднімалися у кожну епоху на священну боротьбу:

Земля розступилась! І з праведних трун
Виходять Хмельницький, Мазепа, Богун!
І з Волі знімають кайдани міцні,
І слізьми співають щасливі пісні.
1917 р Олександр Олесь видає нову книжку поезій, в якій особливу увагу привертає цикл «З щоденника. Р. 1917», наснажений урочистими інтонаціями, що передають перші кроки у виборюванні національної самостійності. Ліричний герой віршів у циклі схвильований бурхливими подіями будівництва української державності, йому аж не віриться, що над поневоленим упродовж довгих віків краєм засяяло сонце свободи.

Журнал На Переломі під редакцією Олеся1919 року, після жовтневого перевороту, Олесь опиняється за кордоном. Еміграція стала трагедією життя Олеся. Після еміграції оселяється і періодично живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Олесь видає за кордоном ряд збірок, основна тема яких — туга за Україною:

Душа розірвана, як рана…
Бальзам далеко так, як сонце,
А сонце, сонце, як і щастя,
Там, там, лише в краю коханім.
(«В вигнанні дні течуть, як сльози»)
Він також слідкує за літературними процесами в радянській Україні. На твори, писані Павлом Тичиною на замовлення партії, Олександр Олесь відгукнувся віршем-докором «І ти продався їм, Тичино…».

Поет хоче відвести душу в сивій давнині, він багато пише про міжусобиці княжої доби, які призвели до занепаду Київської Русі. Певне, ця тема була навіяна кривавою громадянською війною в Україні (так з'являється збірка «Минуле України в піснях», видана 1930 р. у Львові).

Олександр Олесь в останні роки життя
Поета-вигнанця хвилюють жахливі вісті про голодомор 1933 р. в Україні, про арешти і розстріли української інтелігенції, зокрема про розправу над особистим приятелем — письменником Антоном Крушельницьким та його дорослими синами Іваном і Тарасом у грудні 1934 р. Трагедія, яка спіткала добре знайому родину Крушельницьких, стала імпульсом до написання за кілька днів січня 1935 р. драми «Земля обітована».

Мальва, а где про "Голодомор"?

0

15

Мальва : Все нормальные тогда слиняли, было для две школы украинских литераторов - пражская и нью-йоркская.

Однако Грушевский нашёл в себе мужество вредить СССР изнутри.

Мальва : В Украине писать было невозможно. Советская украинская литература в основном отстойная.

А досоветской украинской серьёзной литературы вообще нету. Или можешь привести пример? Типа Аксакова, или Герцена, или Чернышевского, или Плеханова.

0

16

Алексан написал(а):

Мальва, а где про "Голодомор"?

Про Голодомор

Алексан написал(а):

Мальва, а где про "Голодомор"?

Про Голодомор тебе лучше пообщаться со своим маразматичным свидетелем? Как он, кстати, поживает со своими мандаринами? В психушку ещё не забрали?

0

17

Я тебе могу дать телефон свидетеля. Если отчаишься позвонить, сможете выяснить, кто из вас маразматик.

0

18

Алексан написал(а):

Я тебе могу дать телефон свидетеля. Если отчаишься позвонить, сможете выяснить, кто из вас маразматик.

Спасибо. Я больше в игры с телефонами не играю.

0

19

Алексан написал(а):

Однако Грушевский нашёл в себе мужество вредить СССР изнутри.

А досоветской украинской серьёзной литературы вообще нету. Или можешь привести пример? Типа Аксакова, или Герцена, или Чернышевского, или Плеханова.

Речь шла про литературу диаспоры

0

20

Мальва : Спасибо. Я больше в игры с телефонами не играю.

А шо стряслось?? СБУ на хвост село?

0

21

Алексан написал(а):

А шо стряслось?? СБУ на хвост село?

Не строй из себя дурачка. Мне не прикольно звонить твоему знакомому старичку, чтобы послушать гудки

0

22

Так, пора уже перейти к психологии Мальвы.
Вот смотри, все твои высказывания представляют собой общие фразы, хрен знает откуда взятые, которые ни доказать ни опровергнуть невозможно, ввиду отсутствия в них конкретики и ссылок на источники.
Например, как можно заголодоморить украинцев, когда за почти 300 лет вхождения в состав Российской империи на Украине проживало примерно 50% русских???? Шо, выборочно голодоморили? Это как???

0

23

Мальва : Не строй из себя дурачка. Мне не прикольно звонить твоему знакомому старичку, чтобы послушать гудки

Эта слив? Или шо эта??

0

24

Алексан написал(а):

Эта слив? Или шо эта??

Похоже на то, Алексан

0

25

Алексан написал(а):

Так, пора уже перейти к психологии Мальвы.
Вот смотри, все твои высказывания представляют собой общие фразы, хрен знает откуда взятые, которые ни доказать ни опровергнуть невозможно, ввиду отсутствия в них конкретики и ссылок на источники.
Например, как можно заголодоморить украинцев, когда за почти 300 лет вхождения в состав Российской империи на Украине проживало примерно 50% русских???? Шо, выборочно голодоморили? Это как???

В сёлах было больше украинцев, украинские села очень сильно пострадали

0

26

Мальва : В сёлах было больше украинцев, украинские села очень сильно пострадали

Пиздец!!! А как можно заголодоморить меньше чем за год сёла???????? То есть людей, которые сидят на земле,  занимаются производством продуктов питания и имеют в погребах и сараях как минимум годовой запас?

0

27

Алексан написал(а):

Пиздец!!! А как можно заголодоморить меньше чем за год сёла???????? То есть людей, которые сидят на земле,  занимаются производством продуктов питания и имеют в погребах и сараях как минимум годовой запас?

Легко и просто, все отобрать!

Как меня задолбали эти ватники с ПФ. Зашла, дак как заскулили хором в разговоре о том как туго в Украине сейчас жить. Говорю, что не так все плохо. Не верят.

0

28

Всё отобрать???? В сёлах? По всей Украине? Это какую же армию работников НКВД надо было иметь, чтобы выполнить такую работу???

0

29

Мальва : Как меня задолбали эти ватники с ПФ. Зашла, дак как заскулили хором в разговоре о том как туго в Украине сейчас жить. Говорю, что не так все плохо. Не верят.

Зови их сюда, мы их тут быстро вздрючим.

0

30

Алексан написал(а):

Всё отобрать???? В сёлах? По всей Украине? Это какую же армию работников НКВД надо было иметь, чтобы выполнить такую работу???

Вот и я говорю суки эти комуняки.

0


Вы здесь » Форум России обо всем! » Украина - История и Аналитика » Психоанализ Мальвы.